ПРО МЕТОДИКУ

Для діагностики та оцінки функціонального стану організму в кінезіологічній остеопрактиці використовують подвійний мануальний зворотний зв'язок з організмом: багатошарову пальпацію тканин та мануальне м'язове тестування (ММТ). Вміле використання обох способів зворотного зв'язку підвищує точність оцінки змін стану здоров'я та вибору методів корекції порушень в організмі пацієнта.

Кінезіологічна остеопрактика приділяє особливу увагу, як розвитку пальпаторних навичок, що дозволяють оцінювати багатошарову рухливість тканин, рідин і ритмів організму, так і тонкощам біомеханіки руху, що дає можливість безпосередньо працювати з маленькими дітьми і фізично ослабленими літніми людьми.

КінезіоОстеопрактика значну увагу приділяє також питанням дезадаптації нервової системи до внутрішнього (психоемоційного) середовища організму і пропонує найбільш ефективні методи допомоги пацієнтові в опрацюванні та усуненні внутрішніх психоемоційних напруг і незавершених конфліктів.

Кінезіостеопсихопрактика органічно поєднує сильні сторони остеопатії, прикладної кінезіології та енергетичної психології, значно розширюючи можливості фахівців.

Програма кінезіологічної остеопрактики включає планомірне та послідовне навчання структуральної, вісцеральної, краніальної, метаболічної, психоемоційної, енергетичної інтеграції.

ПРОГРАМА ВІДЕО-СЕМІНАРУ №2
"Краніосакральна система. СНЩС"

А. Анатомія, біомеханіка лицьового черепа та скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).

1. Біомеханіка кісток лицьового черепа та СНЩС.
    
2. Вплив поразок СНЩС на біомеханіку краніо-сакральної системи та МФЛ.
    
3. Механізми регуляції СНЩС:

• екстракраніальний вплив (механічний вплив м'язової тяги висхідний і низхідний);
• інтракраніальний вплив порушень кінетики кісток мозкового і лицевого черепа, напружень і фіксацій натягу оболонок мозку, що прикріплюються до різних ділянок опорно-рухового апарату.
   

Б. Фактори, що впливають на формування патобіомеханіки лицьового черепа та СНЩС.

Механічні (травми), оклюзійні, компенсаторні висхідні, низхідні та змішані.
 

В. Діагностика:

1. Візуальна діагностика асиметрії кісток черепа, опорно-рухового апарату загалом, диференціально-діагностичні особливості краніального сколіозу при патогенетичній значущості краніальних порушень чи верхньо-шийного відділу хребта.
    
2. Постурально-тонічна оцінка впливу СНЩС.
    
3. Неврологічна діагностика реакції тонічної мускулатури на постуральне та динамічне навантаження, гравітаційні проби.
    
4. Пальпація положення кісток лицьового черепа, швів, м'язового тонусу жувальної мускулатури.
    
5. Краніальна індукційна та дихальна провокація для диференціальної діагностики рівня ураження: глобального, регіонального, низхідного, висхідного та локального.
    

Г. Алгоритм діагностики патогенетичної значущості ураження окремих рівнів лицьового черепа, СНЩС, ТМО, венозних синусів та краніальна терапія методом кінезіологічної остеопрактики:

1. Кінетичних порушень та внутрішньокісткових деформацій сполук кісток мозкового, лицьового черепа та СНЩС (сфено-базилярного синхондрозу, основної, лобової, скроневої, тім'яної та потиличної кістки (деформація окістя потиличної кістки та взаєморозташування виростків).
    
2. Локальних дисфункцій СНЩС (м'язових, зв'язкових, суглобових та дискогенних).
    
3. Патобіомеханіки інтракраніальних мембран та венозних синусів.
    
4. Взаємодія патобіомеханіки кісток черепа, хребта.
    
5. Стан краніальних нервів (1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12) та визначення рівня патогенетичної значущості краніальних порушень.
    

У комплекті до відео-семінару йдуть методичні матеріали від викладача.

! Реальний зміст відео-семінару може відрізнятися від попередньо заявленої програми.